«Україна у Другій Світовій війні. Земля великих перемог». Музейний захід до 76-ї річниці вигнання нацистів з України

27.10.2020
238

28 жовтня в Україні відзначається 76-а річниця вигнання нацистів з України.

З кінця 1942 по 1944 рік на території України було проведено ряд великих стратегічних наступальних операцій, які ознаменувалися вирішальними перемогами Радянського Союзу над нацистською Германією в період Другої Світової війни.

Визволення України почалося з Ворошиловградської області, взяттям селищ Півневка і Благодатне 18 грудня 1942 року.

Відстань у 150 км від Півневки до Рубіжного радянська армія долала півтора місяця.

За цей період були визволені:

16.01.1943 – смт Мілове,

18.01.1943 – смт Троїцьке,

19.01.1943 – смт Білокуракіне,

20.01.1943 – смт Марківка, смт Біловодськ, смт Станично-Луганське,

22.01.1943 – смт Новоайдар,

23.01.1943 – смт Новопсков, місто Старобільськ.

У другій половині січня 1943 року радянським командуванням було розроблено і підготовлено операцію південно-західного фронту, яка отримала назву «Стрибок» («Скачок»). Це була кодова назва Ворошиловградської наступальної операції.

Згідно задуму командування, рухома група повинна була «відрізати всю територію Донбасу, оточити і знищити противника».

Операція «Стрибок» почалася 29 січня 1943 року і захопила своїми діями територію Кремінського району.

З 25-26 січня противник призупинив відвід своїх військ через Кремінський і Ново-Астраханський райони і спробував організувати міцну оборону по річці Сіверський Донець, продовжуючи утримувати рубіж Кабання – Червона Попівка – Новокраснянка – Варварівка – Боровеньки.

Після знищення ворожих груп під с. Боровеньки командир 124-го гвардійського стрілецького полку доручив розвідникам перевірити шлях до Рубіжного і Новосиротино. Розвідкою було встановлено, що в м. Рубіжне і с. Варварівка зосереджено біля 100 танків й до полку піхоти (танки частково несправні).

З документів архіву міністерства оборони СРСР:

«…124-й гвардійський стрілецький полк обходить Ново-Астрахань зі сходу і південного заходу з завданням виходу в район м. Рубіжне.

30.01.1943 року 124-й гвардійський стрілецький полк у взаємодії з 18-м танковим корпусом, знищуючи невеликі групи противника, веде бій в лісах на південний захід від с. Боровеньки».

31 січня 1943 року 124-й гвардійський стрілецький полк 41-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням М.П. Іванова у складі 4-го гвардійського стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту у взаємодії з 32-ю мотострілковою бригадою 18-го танкового корпусу увійшов до м. Рубіжне. Радянські війська не тільки вийшли на рубіж Сіверського Дінця, але в багатьох місцях переправились через ріку на правий берег.

Перемога в битві на Курській дузі (липень-серпень 1943 року) відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напряму радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 року звільнено м. Харків, практично повністю зруйнований окупантами.

В ході Донбаської наступальної операції (серпень-вересень 1943 року) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня – м. Сталіно (сучасний Донецьк).

З 21 на 22 вересня 1943 року радянські війська почали форсувати Дніпро. 14 жовтня було визволено Запоріжжя, 25 жовтня – Дніпропетровськ, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала Ватутіна визволили від фашистських загарбників столицю України – м. Київ.

З десяти Героїв Радянського Союзу, життя і біографії яких пов’язані з м. Рубіжне, четверо нагороджені цією найвищою відзнакою за героїзм, проявлений при форсуванні Дніпра, за визволення української землі:

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року «за вміле керівництво батальйоном при форсуванні р. Дніпро, за особистий героїзм і мужність» гвардії капітану Данько Василю Йосиповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він перший зі своїм батальйоном форсував ріку в районі села Куцеволівка і вступив у запеклу сутичку з гітлерівцями за розширення плацдарму на правому березі ріки Дніпро.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за «мужність, стійкість і відвагу, проявлені в боях проти німецько-фашистських загарбників при форсуванні Дніпра, утриманні і розширенні плацдармів» гвардії старший лейтенант Бойко Микола Павлович був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 р. за «зразкове виконання бойових завдань на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший сержант Дачко Федір Терентійович був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії рядовий Шморгун Микола Іванович був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Під час форсування Дніпра він. з групою бійців переправляв на плоту протитанкові рушниці. Радянські воїни потрапили під сильний вогонь і пліт біля самого берега був розбитий. Микола Іванович першим кинувся у холодну воду і зміг закріпитися на правому березі Дніпра. Тривалий час, відбиваючи контратаки ворога, радянські воїни утримували плацдарм до приходу підкріплення.

На початку 1944 року СРСР вступив в завершальний період війни. Війська 1-го, 2-го, 3-го и 4-го Українських фронтів у лютому-березні 1944 року нанесли удар, розгромивши німецькі угрупування армій «Південь» і «А» на річці Південний Буг, відкинувши їх залишки за ріку Дністер. В результаті стратегічної раптовості удару була визволена вся Правобережна Україна. Це створило умови для наступного удару в Білорусії і розгрому німецько-румунських військ в Криму та під Одесою у квітні-травні 1944 року

Частиною стратегічного наступу на Правобережній Україні є:

- Житомирсько-Бердичевська операція (24.12.1943-14.01.1944);

- Кіровоградська операція (15.01-16.01.1944);

- Корсунь-Шевченківська операція (24.01-11.02.1944);

- Рівно-Луцька операція (27.01-11.02.1944);

- Нікополь-Криворізька операція (30.01-29.02.1944);

- Проскурово-Черновецька операція (04.03-17.04.1944);

- Умансько-Ботошанська операція (05.03-17.04.1944);

- Березніговато-Снігіревська операція (06.03-18.03.1944);

- Поліська операція (05.03-05.04.1944).

Визволення Криму почалося Одеською операцією (березень-квітень) і визволенням міст Миколаїв та Одеса військами 3-го Українського фронту.

З 8 квітня по 12 травня проводилася Кримська операція, 13 квітня було визволено Сімферополь, 9 травня – Севастополь.

Влітку і восени 1944 року в результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссо-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, Молдовська СРС і виведені зі строю союзники Германії – Румунія, Болгарія, було відкрито шлях для радянських військ на Угорщину і Балкани.

Східно-Карпатська наступальна операція проводилася з 8 вересня по 28 жовтня 1944 року військами 2-го, 3-го, 4-го Українських фронтів в північній частині Карпат.

28 жовтня 1944 року останні українські землі на Закарпатті були визволені від фашистів.

В цілому, операція з визволення України від окупації продовжувалась 680 днів і стала одним з основних етапів перемоги Радянської армії у Другій світовій війні.

На протязі 1941-1944 років на території України було зосереджено до 76% загальної кількості дивізій вермахту. Тут було проведено майже половину стратегічних операцій Червоної Армії.

В роки війни загинув кожний шостий мирний мешканець України. Більше двохсот п’ятдесяти українських селищ було спалено окупантами дотла.

В боях проти нацистської Германії і мілітаристської Японії воювало більше 7 млн. українців. Кожний другий загинув в боях, половина учасників бойових дій повернулася додому інвалідами.

Фотозвіт


« Повернутись

Кабінет посадової особи

Особистий кабінет

Ще не зареєстровані? Зареєструватись

Система відновлення пароля

Згадали пароль? Авторизуватись

Ще не зареєстровані? Зареєструватись